Звернення НТК "Інститут монокристалів" НАН України

Президенту України П.О. Порошенку

Голові Верховної Ради України В.Б. Гройсману

Прем’єр-міністру України А.П. Яценюку

 

 Звернення

Як Вам добре відомо, основними локомотивами економіки провідних країн світу, що найбільш інтенсивно розвиваються, наприкінці ХХ – початку ХХІ століть стали, безсумнівно, інноваційні і високотехнологічні галузі людської діяльності. Саме тому, однією з вимог Лісабонської стратегії Європейського Союзу є витрати на науку і інноваційний розвиток країни ЄС не менше 3% ВВП. Проте, незважаючи на декларативні намагання України стати однією з Європейських країн, з багатьох висловлювань і дій окремих представників влади складається стійке враження, що наука в Україні – це важкий тягар, який тягне економіку країни у прірву, а тому вона Україні не потрібна!

Яскравим прикладом цього є проект бюджету на 2016 р., запропонований Мінфіном, а саме його 30 стаття. В ній пропонується за короткий час реорганізувати галузеві академії наук шляхом злиття їх і приєднання до Національної академії наук України, а саму НАН України підпорядкувати Міністерству освіти і науки України. Мало того, що це суперечить новій редакції Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», що було прийнято Верховною Радою України 26 листопаду 2015 р. після тривалого обговорення, але й вказує на елементарну правову безграмотність осіб, що відповідають за підготовку бюджетної пропозиції, оскільки питання реорганізації установ не входять до компетенції закону про бюджет.

Але треба звернути увагу ще й іншу можливу «бомбу» бюджетної пропозиції Мінфіну, про яку багато говорять останнім часом, а саме – суттєве скорочення фінансування науки в Україні. При цьому окремі високопосадовці заявляють про повну марність української науки, яка нічого не дає українській економіці. Дійсно де ж Нобелівські премії українських вчених? Добре питання поставлене до вчених, при тому що фінансування всієї НАН України за 2014 р. складало близько 100 млн. доларів США – на рівні середнього західного університету! Слід відмітити, що науковий вихід НАН України набагато більший за будь-який західний університет з порівняним фінансуванням. Як взагалі можна говорити про реорганізацію чи марнотратство без проведення незалежного аудиту?

Інше питання, що дуже часто задають науковцям – де ж ваші розробки на користь держави? Але чи хочуть особи, що задають це питання знати на нього відповідь?! Складається враження, що це для них зайве. Не маючи повноважень відповідати за всі наукові установи країни, ми просто запрошуємо Вас відвідати нашу установу – Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» НАН України, і подивитись на власні очі, є у нас щось чи немає, і чому наші розробки визивають значний інтерес з боку численних закордонних колег та компаній. Але є питання, яке ніхто не задає – а чи зацікавлені у впровадженні наших розробок підприємства Україні, особливо державні?  Наприклад, важкий процес просування «прозорої броні» – елементів захисту персоналу і бронетехніки у надважкий для військових час, коли ця «броня» могла зберегти багато життів, не дозволяє відповісти на це питання позитивно. І в цьому можна побачити дуже небезпечну аналогію: колись вже витрати на оборону країни вважалися марнотратством і всі ми бачимо, чим це обернулося для України.

Тому ми призиваємо докорінним чином переглянути ставлення до науки в Україні і при наявності питань до організації наукового процесу розпочати широку дискусію з аргументованим і критичним підходом до процесу реформування науки.

 

З повагою,

в.о. генерального директора, д.х.н., проф.                                                                               В.А. Чебанов